Ужгородський національний університет

Наукова бібліотека

• • • Шановні користувачі! • Сайт бібліотеки знаходиться на стадії вдосконалення, тому деякі функції можуть бути недоступними. • Просимо вибачення за тимчасові незручності! • • •

Наукометрія. Бібліометрія.

Світові наукометричні бази

Інтернет - відкрита система і кожен може розмістити будь-які матеріали. Пошукові системи не здатні оцінити наукову значущість знайдених файлів, тому не варто довіряти пошук наукової літератури тільки їм. Існують спеціалізовані пошукові системи, які здійснюють пошук тільки на авторитетних науково орієнтованих сторінках (видавництва, університети, наукові організації, репозитарії, бібліотеки і т.п.): GoogleScholar, BASE, OAISTER та ін. І все ж пошук варто здійснювати в спеціальних базах даних наукової інформації. Такі бази можуть бути повнотекстові, реферативні і власне наукометричні.

На сьогодні існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Google Scholar, РИНЦ, Index Copernicus, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef.

Найавторитетнішими з них, індекси яких визнаються у всьому світі, є Web of Science і Scopus.

Web of Science (WoS) - одна з найбільших в світі пошукових платформ, яка містить реферативні бази академічних матеріалів з урахуванням їх взаємного цитування, на основі якого кожен журнал отримує окремий імпакт-фактор. З 2016 платформа розвивається компанією Clarivate Analytics.

Індексація в Web of Science свідчить про високий статус і вплив наукового журналу на світове наукове співтовариство.

Платформа має вбудовані можливості пошуку, аналізу та управління бібліографічною інформацією. На ній є кілька баз даних. До Web of Science Core Collection (головної бази) входять чотири журнальні колекції (індекси):

Science Citation Index Expanded (SCIE) – природничі та технічні науки;
Social Sciences Citation Index (SSCI) – соціальні науки;
Arts & Humanities Citation Index (AHCI) – гуманітарні науки;
Emerging Sources Citation Index (ESCI) – мультидисциплінарний індекс, який охоплює всі галузі науки, включаючи соціальні науки і гуманітаристику (видання індексуються з випробувальним терміном).

Ці бази включають міжнародні та регіональні журнали світового рівня, оцінка і відбір яких регулюється особливою процедурою. В її основі лежать критерії, які послідовно застосовуються більше п'ятдесяти років. Так, однією з визначальних характеристик журналів, що входять в SCIE і SSCI, залишається вимірюваний показник цитування (citation impact), який відображується в показнику впливу окремого наукового журналу - Journal Impact Factor.

Список журналів з IF з баз SCIE і SSCI щорічно публікується в звіті  Journal Citation Report (JCR)

Також в Core Collection є монографії, матеріали кращих конференцій. Архів досягає 1900 року, журнали класифіковані по 251 піддисципліні. Перевірити в яких базах індексується видання можна  тут.

Процес відбору журналів в ESCI аналогічний процесу відбору в інші бази Core Collection. Так, деякі журнали після експертної оцінки можуть бути відібрані відразу в одну або кілька основних баз (SCIE, SSCI, AHCI), але багато інших журналів спочатку потрапляють в ESCI. Пізніше вони можуть бути переміщені в основні бази, проте, розміщення в ESCI не гарантує їх включення в SCIE, SSCI або AHCI. З іншого боку, журнали з основних баз, які перестали задовольняти необхідним вимогам, можуть бути переміщені в ESCI.

Тут важливо відзначити, що наукові журнали з ESCI ніколи не дублюються в SCIE, SSCI або AHCI. Всі вони повністю відокремлені від трьох основних баз.

Для журналів з ESCI не розраховується імпакт-фактор, але йде підрахунок цитувань. Тільки ті журнали, які будуть відібрані для SCIE і SSCI, зможуть потрапити до звіту Journal Citation Reports із зазначенням їх окремих імпакт-факторів. Дані, що лежать в основі імпакт-фактора журналу, беруться з усіх чотирьох баз (SCIE, SSCI, AHCI, ESCI), а також бази конференцій (CPCI). Для журналів, які входять в AHCI, імпакт-фактор не розраховується в силу особливостей предметної галузі.

Оскільки ESCI є повноцінною базою, користувачі можуть відстежувати активність цитувань на рівні статей і публікацій. Більш того, показники цитування журналів в ESCI будуть використовуватися в процесі їх відбору для SCIE, SSCI і AHCI, що підвищить прозорість цього процесу. Поточні офіційні імпакт-фактори журналів з бази ESCI публікуватися не будуть.

MASTER JOURNAL LIST - містить всі назви журналів, охоплені в Web of Science.

Списки джерел публікацій (журналів) (станом на липень 2017):
SCIENCE CITATION INDEX EXPANDED
SOCIAL SCIENCE CITATION INDEX
ARTS & HUMANITIES CITATION INDEX

Відео семінарів Clarivate Analytics присвячених роботі з платформою Web of Science і іншими ресурсами для наукової діяльності.

SCOPUS - бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. Є однією зі складових інтегрованого науково-інформаційного простору SciVerse. Зараз містить більше 50 млн. реферативних записів з рецензованих журналів, книг, патентів. Індексує більше 18 000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5 000 видавців.

База, створена компанією Elsevier, активно розширює власну колекцію, зокрема оголосила про поглиблення архіву до 1970 року.

Вона є комерційною БД і повна її версія доступна тільки на умовах передоплати через веб-інтерфейс. Однак існує можливість перегляду ресурсів БД Scopus в обмеженому режимі  Author preview (доступно: кількість представлених в БД статей автора, h-index, кількість цитувань, affiliation history).

Детальніше про Scopus
Scopus – довідник
Аналіз та порівняння наукових журналів
Як опублікувати статтю у Scopus

SCImagoJournal & CountryRank (SJR) (посилання ) - аналітичний портал, що надає наукові показники по журналах і країнах. Публікує рейтинги публікаційної активності і статистику цитування журналів і країн на основі інформації, що міститься в базі даних Scopus. Показники SJR можуть бути використані для оцінки та аналізу наукових галузей.

SCImagoJournal & CountryRank (SJR) враховує такі показники: загальна кількість опублікованих статей, цитувань, зважені показники цитування по роках, індекс Хірша. SJR - показник впливу або престижності журналу. Виражає середнє число цитат, отриманих в поточному році, на статті, опубліковані в журналах за три попередні роки.

 

Як знайти журнали в Scopus?

Зайдіть на сайт SCImago Journal & Country Rank і виберіть розділ  Journal Rankings. У формі Ranking Parameters вибираємо  Subject Area: Social Sciences; Subject Category: Law, вказуємо країну, рік, порядок сортування і натискаємо кнопку Refresh. Отримуємо список журналів.

 

Scopus і Україна

Проекти щодо використання наукометричної бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу держави в цілому та окремих суб'єктів наукової діяльності в Україні на рівні вищих органів державної влади почали з'являтися у 2009 р. Протягом року Міністерство освіти і науки України та Національна академія наук України провели ряд консультацій з вищим керівництвом компанії Elsevier щодо серйозного збільшення номенклатури українських видань, що індексуються у Scopus (до показника 100-200 журналів; на рівні 40-80% аналогічного показника Польщі). Стратегічні домовленості з цього питання були досягнуті. Органи державної влади та профільні відомства розпочали процеси роботи з видавцями щодо цільової підготовки наукових фахових видань України до включення у Scopus і, паралельно, процеси запровадження у практику власної діяльності методів кількісної та напівкількісної оцінки наукового потенціалу (наукометрії) на основі даних Scopus.

10 червня 2009 р. Президія НАН України ухвалила рішення щодо розгортання системи постійного моніторингу наукового потенціалу суб'єктів наукової діяльності України за показниками бази даних Scopus. Реалізація даного завдання була покладена на Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського.

26 жовтня 2009 р. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки затвердив нові редакції Інструкцій про порядок висунення, оформлення та представлення робіт на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки та на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених. Згідно з новими редакціями цих інструкцій, претенденти на здобуття премій у анотаціях робіт забов'язані вказувати, зокрема, загальну кількість статей, опублікованих у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS, загальний ідентифікатор SJR (SCImago Journal Rank) та загальний індекс цитування робіт претендентів.

24 грудня 2009 р. рішенням колегії Міністерства освіти і науки України показник «Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних Scopus» ухвалений як один з показників оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів. «Положення про дослідницький університет», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. № 17, зокрема, регламентує мінімальну кількість наукових робіт (150), яку співробітники університету повинні публікувати щорічно у виданнях, що індексуються базами даних Web of Science та/або Scopus, для надання (підтвердження) статусу дослідницького університету. У квітні 2013р. Міністерства освіти і науки України наказом №1/9-188 від 04 квітня 2014 року вирішило враховувати чисельність публікацій викладачів і чисельність цитувань викладачів у розподілі державного замовлення бюджетних місць зарахування абітурієнтів.

Google Академія є вільно доступною пошуковою системою, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дозволяє легко виконувати великий пошук наукової літератури. Використовуючи єдину форму запиту, можна виконувати пошук в різних дисциплінах і за різними джерелами, включаючи статті, що пройшли рецензування, дисертації, книги, реферати і звіти, опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями. Google Scholar дозволяє знайти дослідження, яке найбільш точно відповідає пошуковому запиту, серед величезної кількості наукових праць.

Google Scholar класифікує статті так само, як і вчені, оцінюючи весь текст кожної статті, її автора, видання, в якому стаття з'явилася, і частоту цитування даної роботи в науковій літературі. Найбільш релевантні результати завжди відображаються на першій сторінці.

DOAJ (Directory of Open Access Journals) - міжнародний мультидисциплінарний каталог журналів відкритого доступу. Містить більше 10460 назв наукових журналів і метадані статей цих журналів. Каталог прагне охопити всі відкриті наукові журнали, які дотримуються загальних принципів якості наукових видань, сприяти їх поширенню, використанню та популяризації руху Відкритого доступу. DOAJ існує за рахунок спонсорської підтримки і не залежить від будь-яких державних або приватних організацій. Будь-який відкритий журнал, що рецензується, може бути доданий в каталог за умови відповідності критеріям DOAJ.

Index Copernicus (IC) (Польща) -  онлайнова наукометрична база даних з внесеної користувачем інформації, в тому числі наукових установ, друкованих видань і проектів, створена в 1999 році в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відстежувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково-дослідних установ. На додаток до продуктивності індекс Копернікус також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій.

База даних наукових видань - ICI Journal Master List - містить більше 7000 журналів по всьому світу, включаючи близько 700 з Польщі. Журнали, які реєструються, мають позитивну оцінку за багатьма параметрами і передбачають високу якість уявлення наукової інформації. Однак, при розрахунку ICV (Index Coperniceu Value) не використовується кількість цитувань публікацій. І селективності відбору та процедури виключення видань немає.

Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) - створюється Науковою електронною бібліотекою eLIBRARY.ru. Це механізм, що дозволяє оцінити рівень наукового видання на основі формальних і об'єктивних критеріїв. Основним таким критерієм є відносний показник цитування статей, опублікованих в даному журналі, тобто, його імпакт-фактор. У РІНЦ включаються найбільш авторитетні російські наукові журнали. РІНЦ також надає і список всіх статей, включених в цю базу, в яких цитується або є посилання на ваші роботи. Реєстрація користувача в Науковій електронній бібліотеці є необхідною умовою для отримання доступу до повних текстів публікацій, розміщених на платформі eLIBRARY.RU, незалежно від того, чи знаходяться вони у відкритому доступі або поширюються за передплатою. Зареєстровані користувачі також отримують можливість створювати персональні добірки журналів, статей, зберігати історію пошукових запитів, налаштовувати панель навігатора і т.д.

Для роботи з авторським профілем в системі SCIENCE INDEX, яка представляє собою аналітичну надбудову над РІНЦ також необхідно спочатку зареєструватися, але вже в якості учасника. Реєстрація учасника в SCIENCE INDEX об'єднана з реєстрацією користувача на порталі Науковій електронної бібліотеки eLIBRARY.RU. Для реєстрації в SCIENCE INDEX потрібно просто заповнити кілька додаткових полів.

MathSciNet - одна з найбільш авторитетних реферативних баз даних з математики, підтримувана Американським математичним суспільством (AMS). Крім того, є записи на монографії, доповіді по наукових конференцій. Більшість з них забезпечені рефератом / рецензією. Охоплення - з початку 1900 рр. по теперішній час.

База даних Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ)  - реферативна база даних з природничих, технічних, суспільних, гуманітарних і медичних наук.

Зміст


Бібліометрика української науки

Бібліометрика української науки - Інформаційно-аналітична ситема  Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, яка надає можливість більш зручного пошуку профілів науковців у Google Академія.

Система призначена для надання суспільству цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища, представлення його галузевої, регіональної та відомчої структури.

Джерельною базою Системи є створені вченими на платформі Google Scholar бібліометричні профілі, що містять вивірену ними інформацію про результати публікаційної діяльності.

Зміст


Наукометричні показники

Вплив ученого або організації на світову науку, якість наукових досліджень можна визначити, використовуючи статистичні дані – наукометричні показники.

Основними індикаторами для вимірювань є кількість публікацій такількість цитувань. Кількість публікацій – загальне число публікацій в певній досліджуваній базі даних за певний період. Число публікацій є індикатором дослідницької (публікаційної) активності і продуктивності, внеску в науку, визнання, популярності і престижу. Можна враховувати для автора, країни, організації, журналу тощо.

Кількість цитувань, або індекс цитування (сумарна цитованість) – це показник наукової впливовості, прийнятий у науковому світі показник «значущості» праць вченого, величина якого визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора у реферованих наукових періодичних виданнях. Наявність в університеті вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативність діяльності наукового закладу в цілому.

Середня цитованість однієї статті – число посилань в середньому на одну статтю. Визначається як співвідношення загальної кількості посилань, отриманих на публікації, до загальної кількості публікацій (оцінює якість статті, вченого і організації в цілому).

Індекс Xірша (h-index) – це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому. Індекс розраховується на основі сортування цитувань робіт даного дослідника. (Вчений має індекс h, якщо h з його наукових праць цитуються як мінімум h раз кожна, в той час як решта праць цитуються не більше, ніж h раз кожна). Простота розрахунків зробила індекс Хірша популярним наукометричним показником. H-index, розрахований в різних базах, буде відрізнятися!!!

Імпакт-фактор (ІФ або IF) – формальний чисельний показник важливості, авторитетності наукового журналу, який показує скільки разів у середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом 2-3 наступних після виходу років. Розраховується тільки для журналів, наявних в двох базах даних Web of Science – Science Citation Index Social та Sciences Citation Index.

Якщо журнал не індексується WoS, то він не має імпакт-фактору, тому розрахувати такий показник можна тільки вручну, зібравши цитування по всіх публікаціях, якщо маєте доступ до WoS. Але, оскільки формула розрахунку досить проста, то аналогічний розраховує  SCImago Journal & Country Rank, використовуючи базу Scopus.

Якщо журнал, в якому було процитовано статтю, не індексується WoS, це цитування не буде зараховано.

Journal Citation Reports - щорічний список видань з імпакт факторами від Clarivate Analytics.

CiteScore – обраховується для журналів Scopus, враховуючи статті, книги, матеріали конференцій. SCImago Journal Rank (SJR) – обчислюється для журналів Scopus не тільки за кількістю посилань, а й з врахуванням престижу та ваги видання, з якого було здійснено посилання.

Source-Normalized Impact per Paper (SNIP) - показник впливу джерела на статтю (Scopus), який намагається враховувати наукову галузь видання, відповідно швидкість і кількість цитувань, прийнятих в даній області. При підрахунку SNIP використовується показник «потенціал цитування», який враховує кількість цитувань журналів певної дисципліни і ступінь її охоплення наукометричними базами.

Зміст


Українські наукові журнали в міжнародних наукометричних базах

Українські наукові журнали в Scopus

Українські наукові журнали в Web of Science Core Collection

Всі українські журнали в міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Science

Зміст


Як створити науковий профіль в авторитетних базах даних

 

  1. Профіль в Scopus. Профіль вченого базою Scopus створюється автоматично, орієнтуючись на написання прізвища, установи, тематику роботи тощо. Тому часто в однієї людини може існувати кілька профілів. Причини: зміна прізвища, варіанти транслітерації, помилки, перехід в іншу установу, робота на стику наук. Необхідно перевірити як ви представлені в Scopus (це можна зробити навіть не маючи підписки на цю базу цю тут) і за необхідності з'єднати свої профілі. На сторінці автора наведено: інформація про автора, місце роботи, індекс Хірша, кількість документів, проіндексованих Scopus, кількість цитувань також по базі Scopus і перші 20 документів, які можна сортувати за датою або кількістю цитувань. Додатково може бути приведений номер ORCID. 
    Для редагування авторського профілю вам необхідно мати електронну адресу, афілійований з Вашою організацією. Об'єднаний профіль буде містити всі варіанти вашого прізвища, але це не гарантує, що для вашої нової статті не буде створено окремий профіль, тому через 3-4 тижні після публікації перевірте, чи додалася Ваша стаття до профілю. Якщо немає – виконайте поєднання вручну.
    На даний час Scopus поглиблює свої архіви, тому, якщо є публікації раніше 1996 року, згодом перевірте, чи не з'явилися у вас додаткові профілі.
  2. ResearcherID (авторський профіль на платформі Web of Science)  – це вільний, загальнодоступний інтерактивний простір для створення індивідуального номера ResearcherID та персонального профіля. Деякі журнали вимагають надати цей номер при подачі статті для подальшого коректного індексування автора. Безкоштовна надбудова від Thomson Reuters дозволяє автору зібрати свої публікації та оцінити їх цитованість по базі Web Of Science (WoS) навіть якщо ці статті не були опубліковані у виданнях, що індексуються WoS. Додати видання в профіль можливо або через EndNote або ORCID. Інструкція по створенню профілю надається тут.
  3. ORCID (Open Researcher and Contributor ID) — некомерційний проект, мета якого створення єдиного, міжнародного реєстру вчених ORCID. Кожному учаснику присвоюється унікальний 16-значний номер, відкритий ідентифікатор дослідника і автора досліджень. Ідентифікатори використовують формат, сумісний зі стандартом ISO ISNI[2]. Букви прізвища та імені замінюються цифрами, що вирішує проблему розпізнання вкладу конкретного автора, яка виникає через використання особових імен, і це дозволяє відрізнити автора А, від автора Б навіть при повному співпадінні імен. Ідентифікатор ORCID це HTTP URI, тому при зміні імені чи прізвища автора (через шлюб, зміну імені, тощо) всі публікації як і раніше будуть закріплені за автором. ORCID унікальний завдяки своїй незалежності від наукових дисциплін і національних кордонів, а також взаємодії з іншими системами ідентифікації. ORCID-ідентифікація науковців дозволяє також розв'язати проблему свідомого чи випадкового застосування омогліфів при написанні прізвищ вчених.
    Для індивідуальних осіб доступ до реєстру надається безкоштовно. Вони можуть отримати ORCID ID, управляти записом результатів своєї діяльності і шукати в реєстрі інших науковців.
    Ніякої інформації про людину не кодується в номері ORCID. Ці ідентифікатори були розроблені, щоб бути корисними в ситуаціях, де особиста інформація не повинна і не може бути загальнодоступною. Крім того, ідентифікатор призначений для використання впродовж довготривалого часу, уся інформація, яка може змінитися протягом кар'єри людини може бути належним чином відредагована та впорядкована.
    На підставі цього реєстраційного номера науковці забезпечують собі: коректну цитованість своїх статей (статті не «втрачаються» пошуковими системами), можливість подавати свої статті в престижні міжнародні наукові видання, можливість формування особистого рейтингу в Українському індексі наукового цитування (проект «Наукової періодики України»), можливість участі в рейтингах міжнародного рівня, можливість брати участь у подачі заявок на гранти. Засоби ORCID дають можливість легко модерувати індивідуальні профілі користувачів, зосереджувати в одному місці всю ключову інформацію про науковця, сферу його дослідницьких інтересів та публікаційну активність. ORCID має сумісність з численними науково-інформаційними системами різних установ і дозволяє налаштувати у своєму записі підтримку інших систем ідентифікації. Зручною особливістю ORCID, як сервісу є можливість здійснювати експорт та імпорт наукометричного контенту з інших аналогічних профілів таких, наприклад, як ResearcherID чи Google Scholar.
    Створення облікового запису, доповнення інформацією і обмін даними з Scopus, ResearcherID показано тут.
    Детальна інформація для вчених, для видавців і для наукових фондів.
  4. Google Scholar «дозволяє легко здійснювати пошук наукової літератури. З одного місця можна здійснювати пошук серед багатьох дисциплін і джерел, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, анотації та статті академічних видань, а також професійні асоціації, сховища попередніх варіантів робіт, вищі навчальні заклади та освітні організації. Google Академія дозволяє знайти дослідження, яке найбільш відповідає вашому запиту, серед великої кількості академічних дослідницьких робіт» (інформація з сайту Google Академії). Необхідно зауважити, що точного переліку, що проіндексувала Google Академія, не існує, але деякі впливові видавництва поки не дали дозвіл на розміщення їх видань, тому ця база також не є всеосяжною.
    Інструкція по створенню профілю вченого в Google Scolar.
    • У точності цифр цитування, які наводить ця база, необхідно враховувати:
    • посилання з будь-яких джерел, в тому числі зі ЗМІ та державних документів (приклад: закон цитується в наступних законних і підзаконних актах, ЗМІ і т. д. Google автоматично додає даний документ до профілю міністра, який його підписав, також, тому і документ і міністр отримують цитування, хоча далеко не завжди міністра можна вважати автором документа);
    • іноді одне посилання може бути зарахована три рази, оскільки сайт видання, процитувавши роботу, містить резюме на трьох мовах, але Google вважає, що це окремі видання і відповідно різні цитування, або робота в різних виданнях цитувалася на двох мовах (наші журнали друкують резюме на трьох мовах, тому автори мають можливість для маневрування) тощо.
    Оскільки реєстрація в Google Scholar нескладна і іноді деякі вчені можуть шукати потенційного колаборатора саме в даній базі, все ж варто створити і цей профіль. Якщо у вас вже є gmail, то фактично необхідно лише перевірити чи все зібрав Google (додати/викреслити окремі публікації), додати назву або електронну пошту установи, де працюєте і зробити профіль відкритим громадськості.
  5. Researchgate. Соціальна мережа вчених, заснована в 2008 році двома лікарями і IT-фахівцем, є платформою для зручного пошуку колег та роботи, презентації власних досягнень, з можливістю отримання експертних оцінок, обміну науковою інформацією, поширенню знань і досвіду. На сьогодні мережа об'єднує понад 8 млн вчених. Для реєстрації необхідна електронна пошта установи, в якій Ви працюєте, для підтвердження установи, згодом її можна замінити на зручний Вам майл. Створивши профіль, заповніть інформацію про власні здобутки, в т. ч. навчання, стажування, отримані гранти, опубліковані роботи. Зверніть увагу, що деякі журнали не дозволяють викладати повний текст статті у відкритому доступі, в такому випадку наведіть резюме статті, а науковці, яких зацікавить дана публікація будуть мати можливість відправити вам запит на повний текст, який ви можете передати їм, не порушуючи вимог видання.
    Нещодавно був змінений інтерфейс програми, проте підводні камені цієї процедури все ще актуальні, перегляньте уважно презентацію. Можете додавати не тільки статті, тези, монографії та глави книг, але і додаткові матеріали до них, і презентації конференцій, а також можливість безкоштовно додати DOI (Digital object identifier - ідентифікатор цифрового об'єкта, який присвоюється науковим статтям із збірників) до таких публікацій. При додаванні статті є можливість подати додаткові матеріали, які не ввійшли в публікації. У Researchgate є можливість автоматично створити ваше резюме з наведених даних.

 

Зміст